Представники правоохоронних органів шукали будь-який привід, аби дошкулити видобувній компанії. І хоча первинні претензії не знайшли свого підтвердження, тим не менше прокуратура знайшла інші підстави, аби скасувати підприємству ліцензію.
Правомірність такої поведінки державних органів оцінював Європейський суд з прав людини у справі «Gospodăria țărănească Chiper Terenti Grigore проти Республіки Молдова» (№ 71130/13), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
В березні 2012 року Генеральна прокуратура подала запит для отримання експертного висновку щодо діяльності Gospodăria țărănească Chiper Terenti Grigore в частині перевірки видобування цією компанією корисних копалин за межами виділеної їй території. І хоча було встановлено, що підприємство не виходило за межі, водночас, виявлено факт незаконного видобутку 1400 кубічних метрів піску.
На цій підставі прокуратура звернулася до Ліцензійної палати та вказала про виявлені порушення (недекларування видобутого піску, незаповнення податкової звітності). І після двох попереджень компанії про порушення Гірничого кодексу в вересні 2012 року Ліцензійна палата відкликала в неї ліцензію та подала заяву до суду для підтвердження заходу.
Під час судового засідання підприємство заперечувало факт недекларування, підкріпивши це документально, а також наполягало на нікчемності попереджень.
Районний суд відхилив запит Ліцензійної палати, звернувши увагу на те, що єдиним доказом, який надав регулятор, був звіт, складений експертами, які навіть не відвідували кар’єр а надані у звіті висновки були заплутаними.
Але, в 2013 році апеляційний та верховний суд підтримали Ліцензійну палату, підтримавши рішення про відкликання ліцензії компанії, оскільки остання не виконала вимог попереджувальних листів регулятора.
Тоді компанія звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник скаржилася на те, що відкликання ліцензії порушило її права власності, а також те, що пов’язані з цим провадження були несправедливими.
ЄСПЛ встановив факт порушення статті 1 Протоколу №1 та присудив 5 тис. євро компенсації моральної шкоди.